Роман Донік : Вчора зателефонували родичі з центральної України. Людей зaлякaли так, що вони будуть згодні на будь які пocтупки вopoгу.

Вчора зателефонували родичі з центральної України. Правобережжя. Обласний центр. До найближчого кордону з віссю зла (РФ+РБ) майже 500 км. Питали чи треба збирати тривожну валізу, та їхати в село? Розумієте? І це ще доволі притомні люди, які реально оцінювали все з 14 року. Не войовничі, але й не капітулянти. Звичайні гречкосії. Але наші. Патріотично налаштовані. А що казати про “уставших ат вайни”? Людей залякали так, що вони, ще через пару таких інформаційних атак, будуть згодні на будь які поступки ворогу. От скажіть мені, навіщо ви це все підтримуєте? От всі ці тривожні валізи, щоб що? Якщо ви не йдете воювати або партизанити, то навіщо вам оті рюкзаки виживання? Самий малий «тривожний» рюкзак з мінімальним набором виживання буде важити мінімум 30 кг. Куди ви з ним збираєтесь йти? Звідки? Навіщо? Якщо до вашого житла сотні кілометрів від кордону, або ви живете в щільній забудові, навіщо воно вам? Вдягніть той рюкзак, та пройдіться на роботу в ньому. Без метро та авто. Пішки. Бо за вашою ж логікою, всі кинуться тікати з тривожними валізами. А це значить, що всі виїзди будуть заблоковані.

Навіщо вам ті бомбосховища? Ви правда вважаєте, що будуть бомбардувати міські квартали? Щоби що? Якщо вже вам так хочеться попереживати за авіаційні нальоти, то краще купіть собі чавунну ванну. Від осколків захистить. А ще більше нервів збереже.


Люди добрі, я вас благаю, займіться своїми справами. Не робіть собі нерви. Не нервуйте оточуючих. Екіпіровка та спорядження потрібне тим, хто буде жити просто неба та в малопристосованих умовах. Хто буде воювати. Навіщо це цивільним? Щоб плутатися під ногами? Щоб гирями висіти на руках тих кому потрібна буде мобільність? Щоб задавити їх відповідальністю? Щоб вони замість того щоб вбивати ворога, думали як вберегти купу цивільних з тривожними рюкзаками?


Ви розумієте, що користі від усіх цих медійно розкручених нагнітаній нема для нас з вами. Нас залякують.


Є збройні сили. Є купа людей маючих бойовий досвід. Є купа людей, які готові воювати навіть в тилу ворога. Є купа зброї на складах. В нас вже черга з бажаючих застосувати NLAW, щоб потім зняти приціл та поставити собі на автомат в якості коліматора. Якщо стане питання евакуації з якогось міста, то в ЗСУ досить ресурсів щоб дати час на збори. Не буде бліцкрігу. Не буде тріумфального маршу танкових колон до Києва чи Харкова. Будуть бої на кожному кілометрі. На кожній розвилці. Біля кожного будинку та рівчака. Буде дуже багато втрат у ворога. Тільки не заважайте. Не плутайтесь під ногами.


Не полегшуйте будь ласка роботу тим, хто намагається підготувати почву для капітулянтів. Не треба. Живіть, любіть, спілкуйтесь з родичами. Займайтеся дітьми. Не піддавайтеся паніці, та не створюйте її. Ну правда.


Не ображайте своєю недовірою армію, резервістів, ветеранів та тих хто буде вас захищати. Дайте їм впевненість. Дайте їм відчуття надійного тилу. Дайте їм підтримку та розуміння що ви стоїте за їх спинами. Не ховаєтесь, а прикриваєте та підтримуєте. Від того буде в рази, в десятки разів більше користі.


Навіть якщо ви таки збираєте якісь речі, документи, коштовності, гроші. Ну не треба з цього робити масову акцію. Бо хтось знає навіщо він це робить, а десятки інших ні. Просто налякані зеркалять не розуміючи.


Нерви здають? Допоможіть збройникам. Довіряйте армії. Не робіть собі нерви. Робіть допомогу ЗСУ, які роблять 200. Дякуємо всім хто допомагає.
4731 2196 1942 3175
5168 7451 1010 5332


Роман Доник

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.